Сьогодні, 18 травня, в Україні вшановуютьДень пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.Саме цього дня — 18 травня 1944 року — радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію корінного населення Криму, звинувативши цілий народ у «співпраці з нацистами» та прирікши його на роки заслання, втрат і боротьби за право повернутися додому.Депортація мала катастрофічний характер:понад 180 тисяч кримських татар було насильно вивезено до республік Центральної Азії: Узбекистану, Казахстану, Таджикистану та півночі росії.За різними оцінками, унаслідок депортації загинуло від 15 до 46% кримських татар.Попри це, народ вистояв. Десятиліттями кримські татари боролися за право повернутися додому, зберегти мову, культуру та свою національну ідентичність. Формальне зняття звинувачень відбулося лише у 1967 році, але масове повернення на історичну батьківщину стало можливим лише наприкінці 1980-х.
Сьогодні, коли росія веде повномасштабну війну проти України та знову переслідує кримських татар на тимчасово окупованому півострові, трагедія 1944 року набуває особливо гіркого відлуння. Мета незмінна: зламати волю народу, стерти його голос та викорінити українську ідентичність у Криму так само, як тоталітарний режим намагався винищити кримськотатарську.Але так само незмінним залишається й інше — спротив, гідність і прагнення свободи.Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв депортації та підтримуємо право кожного народу жити вільно на своїй землі.Крим — це Україна. Пам’ятаємо. Боремося. Не забуваємо.
