Дата народження: 19 жовтня 1969
Дата загибелі: 27 грудня 2022
Ляшевський Олександр Анатолійович – учасник російсько-української війни. Молодший сержант, водій мінометного взводу мінометної батареї.Народився 19 жовтня 1969 року в місті Малині в сім'ї викладачів місцевого профтехучилища – Ляшевського Анатолія Івановича та Ляшевської Ольги Семенівни.Дитинство Захисника минуло в місті Малині, у житловому масиві «Черемушки». Тут він пішов до першого класу в Малинську школу №1, де навчався до 7 класу. Потім родина переїхала на постійне місце проживання до села Ворсівка, тож Олександр закінчив 8 класів місцевої школи та у 1985 році вступив до Немішаєвського радгоспу-технікуму на факультет «Ветеринарія». Після закінчення навчання у 1989 році працював ветеринарним фельдшером у колгоспі села Ворсівка.З 1989 по 1991 рік проходив строкову військову службу в одній із частин міста Львова.У 1989 році одружився, а з часом у родині народилося двоє синів. Сім’я проживала в селищі міського типу Бородянка Київської області. Там Олександр Ляшевський працював в галузі дорожнього господарства, а також займався благоустроєм доріг, укладкою тротуарної плитки та асфальту у місті Києві.У лютому 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, родина потрапила в окупацію, проте 15 березня 2022 року було прийняте спільне рішення покинути окуповану територію. На свій страх і ризик йшли пішки, через ліси, до станції «Спартак», а вже звідти завдяки волонтерам вдалося дістатися Пісківки та виїхати до Малина.Після прибуття до рідного міста Олександр разом зі старшим сином Сергієм одразу стали на військовий облік, а вже 1 квітня 2022 року були призвані на службу до ЗСУ.Спочатку проходили службу разом у 5-й штурмовій бригаді. Брали участь у бойових діях на Вуглегірській ТЕЦ, біля Лисичанського нафтопереробного заводу, за Торецьком.Після отримання поранення, у статусі «обмежено придатний за станом здоров’я», Олександра Ляшевського було переведено до 60-ї механізованої бригади, у складі якої він знову, не дбаючи про здоров’я та життя, продовжив мужньо захищати свою рідну землю на передовій.
У січні 2023 року родина отримала сповіщення про те, що їхній батько та чоловік зник безвісти під час виконання бойового завдання. Довгі місяці надії та очікування скінчилися у грудні 2024 року. За результатами ДНК-експертизи було встановлено, що Олександр Анатолійович загинув 27 грудня 2022 року в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області та був похований як невідомий солдат у місті Дніпрі.12 лютого 2025 року Олександра Ляшевського було перепоховано на кладовищі села Дружня Бучанського району Київської області, де він знайшов свій останній спочинок.