Напередодні цієї дати керівництво громади та ветерани, учасники бойових дій, поклали квіти до пам’ятника загиблим воїнам-афганцям на знак вшанування пам’яті наших земляків та всіх військовослужбовців, які загинули на територіях інших держав.
Згадаймо ж сьогодні наших полеглих земляків, які загинули в горах Афгану:
Олександра Чернишевича,
Віктора Мирутенка та
Володимира Кучевського з Малина,
Всеволода Лазуку з Устинівки,
Миколу Бобика з Липлян (нині Чоповицька громада).
Ці хлопці не мали вибору. Вони були змушені виконувати наказ, як і тисячі інших українських юнаків, яких відправляли до пекла Афганістану.
Загалом з 1979 по 1989 роки у тій чужій війні загинули понад 3 тисячі українців, ще понад 8 тисяч отримали поранення та інвалідність.
Вічна память полеглим!
Сьогодні, коли українські воїни боронять свою країну від російської агресії, події тієї давньої війни перегукуються з нашим сьогоденням. Тоді українці воювали далеко від дому, виконуючи наказ. Тепер вони стоять за право жити вільно на своїй землі.
І наша шана до полеглих воїнів минулого має перетворюватися на підтримку й вдячність героям, які захищають нас сьогодні.
Слава всім, хто боронить Україну!
Слава Україні!
