Комунікація між людьми надзвичайно важлива, але слід враховувати, що кожен з нас має свої відмінності та потреби. І це потрібно поважати. Розповідаємо про взаємодію з людьми з порушеннями слуху чи мовлення.
Під час спілкування з людьми з порушеннями слуху важливо розуміти, що майже всю інформацію вони сприймають через зір. Тобто все, що ви робите, ваші емоції та жести мають надважливе значення і можуть бути значно красномовніші, ніж те, що ви говорите.
Щоб привернути до себе увагу співрозмовника, доторкніться його руки чи плеча, але це не має бути несподівано, не варто хапати людину за руку. Можна також зробити легкий помах рукою, щоб привернути увагу, якщо людина вас бачить.
Встановіть зоровий контакт. Не ховайте обличчя та не відвертайтесь убік, аби ваш співрозмовник міг спокійно зчитати вашу інтонацію та міміку. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже не видно обличчя співрозмовника.
Якщо ви спілкуєтесь з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до супроводжуючого чи помічника.
У кожної людини порушення слуху можуть бути різні. Є люди, які чують, але погано — їм зручніше отримувати інформацію письмово, а не усно. Дехто, навіть маючи втрату слуху, може спілкуватися по телефону. Хтось використовує спеціальні програми для озвучення тексту або ж спілкується жестовою мовою. Тому краще запитати: «Як вам зручно спілкуватися: письмово, за допомогою перекладача жестової мови, в аудіоформаті чи іншим способом?» Такий підхід дає людині можливість обрати найбільш комфортний для неї варіант.
Використовуйте прості конструкції та речення. Інколи буває, що люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Тому вас можуть попросити артикулювати чіткіше. Не гучніше, а саме: чіткіше промовляти слова. Не кричіть, бо крик може нашкодити комунікації, адже він спотворює вираз обличчя, і людині може бути важко зчитати інформацію по губах.
Якщо у вашого співрозмовника виникають труднощі з промовлянням слів, то не поспішайте і дочекайтесь, поки людина завершить свою думку. Не варто завершувати речення замість неї чи виправляти її фрази. Не намагайтеся пришвидшити розмову.
Якщо ви чогось не розумієте з розмови, то не робіть вигляд, що вам все ясно. Не бійтесь перепитати чи уточнити відповідь.
Дотримуйтесь дистанції, що звична для розмови з будь-якою іншою людиною. Немає потреби підходити занадто близько, щоб не порушувати особистий простір, але також варто уникати спілкування з різних кутків кімнати.
І найголовніше правило – під час спілкування з людиною з порушенням слуху чи мовлення (як і з будь-ким іншим) будьте щирими. Проявляйте повагу та доброзичливість.
Текст підготовлений на основі матеріалів «Довідника безбар’єрності», розробленого в межах ініціативи «Без бар’єрів» першої леді України Олени Зеленської.
