Слобідський старостинський округ утворений у 2021 році у межах колишньої Слобідської сільської ради. До складу округу входять три сільські населені пункти: Слобідка, Щербатівка та Гамарня. Адміністративний центр – с. Слобідка, розташований за 5 км від м. Малин. Слобідка при створенні мало назву Селище і тільки в 60-х роках минулого століття було перейменоване в с. Слобідку.
На кінець 2024 року кількість населення в с. Слобідка налічує 532 осіб, кількість домогосподарств — 310.
Сусіднє село Щербатівка налічує 288 осіб та 183 домогосподарств.
У селі Гамарня проживає 321 особа, налічується 174 домогосподарств.
Необхідні адміністративні послуги жителі можуть отримати у місцевому старостаті. Тут їм допомагають вирішувати нагальні проблеми та питання. Медичні послуги доступні у ФАПах сіл Щербатівка та Слобідка.
Активно працюють заклади культури. Зокрема, у селі Слобідка розташований Будинок культури та бібліотека. У Щербатівці до послуг жителів – клуб та бібліотека. На базі Слобідського будинку культури створено фольклорно-етнографічний колектив «Веселиха» та дитячий вокальний колектив «Ярина».
На території села Слобідка розташовано дитячий садок «Берізка», роботу якого було поновлено за кошти Слобідської сільської ради у 2011році. Зараз його відвідує 18 дитина. Працює гімназія, в якій налічується на даний час 77 дитини. Педагогічний колектив очолює досвідчений директор Галина Ібрагімова. Споживча сфера представлена 5 магазинами (два знаходяться у с. Слобідка, два у с. Щербатівка та один в с. Гамарня).
Також на території старостинського округу працює кілька невеликих підприємств каменедробильної галузі та цех по ремонту електротехніки.
У 18 столітті у селі Гамарня був один з центрів металоплавильного промислу (гамарня), звідки і походить назва села. Наприкінці 19 століття входило до складу Малинського маєтку і належало родині Миклухо-Маклаїв.
Окремої уваги заслуговує той факт, що у с. Гамарня розташований Малинський лісотехнічний коледж – державний вищий навчальний заклад, історія якого налічує майже 100 років. Спочатку це була лісова професійна школа, з 1937 року - Малинський лісотехнічний технікум. У 2005 році заклад було реорганізовано в Малинський лісотехнічний коледж.
Територія Малинського лісотехнічного коледжу входить до складу Державного ландшафтного заповідника місцевого значення «Гамарня». Історична цінність заповідної території в тому, що тут в ХІХ-ХХ ст. проживала сім’я відомого дослідника, етнолога М. М. Миклухо-Маклая.
За час своєї діяльності навчальний заклад підготував понад 22 тисяч спеціалістів. Контингент студентів складає понад 1100 осіб.
У 50-х роках на базі коледжу був заснований історико-краєзнавчий музей Природи і побуту Полісся». За успіхи у формуванні та збереженні музейного фонду України, у 2008 році йому було присвоєно звання «Зразковий музей».
Пізніше, у 2015 року, на території коледжу запрацював Історико-краєзнавчий меморіальний музейний комплекс, який має п’ять складових частин:
- музей М.М.Миклухо-Маклая;
- експозиція «Родина Миклух і Малинщина»;
- оновлена історико-краєзнавча експозиція;
- музей історії коледжу;
- музей історії лісового господарства.
Цей комплекс приваблює багато туристів та гостей громади, підкреслюючи історичну цінність та культурну спадщину регіону.
