Вінтоник Дмитро Степанович - учасник російсько-української війни. Старший сержант, командир кулеметного відділення взводу бойового забезпечення.

Народився 12 листопада 1976 року. Був товариський, доброзичливий, нікому не відмовляв у допомозі. Навчався у Малинському лісотехнічному коледжі, до повномасштабного вторгнення працював на деревообробному підприємстві "Форест Технолоджі" майстром сировини. Мав свої мрії та плани на  майбутнє, але повномасштабне російське вторгнення змінило все.

24 лютого 2024 року Дмитро Степанович мужньо став на захист рідної землі у складі 54-го окремого розвідувального батальйону. Мав військове звання старшого сержанта, командира кулеметного відділення взводу бойового забезпечення. Стримував ворожу навалу на найнебезпечніших напрямках фронту.

За особливі самовіддані дії, виявлені під час захисту держаного суверенітету та територіальної цілісності України Дмитро Вінтоник відзначений Грамотами командування, а також нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест" та орденом "За мужність" ІІІ ступеню.

13 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання життя Дмитра Степановича трагічно обірвалося в районі н.п. Любімовка Кореневського району Курської області рф внаслідок підриву бойового автомобіля на міні.

Відійшовши у 47 років за межу вічності військовослужбовець залишив по собі добру пам'ять та світлі спомини в усіх, хто його знав.

У Дмитра Степановича залишилися дружина, дві доньки та онук.

Поховано Захисника на Алеї Героїв Малинського нового міського кладовища.

Рішенням Малинської міської ради від 13 грудня 2024 року № 1382  Дмитру Вінтонику посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади».