Виговський Андрій Володимирович - учасник російсько-української війни. Солдат, радіотелефоніст 3-го штурмового спеціалізованого відділення  1-ї штурмової  спеціалізованої роти «Шквал» однієї з військових частин.

Народився 4 червня 1982 року у місті Малин, де пройшли його юність та дитинство. Освіту здобував у Малинській ЗОШ № 3. Закінчивши 9 класів розпочав свій трудовий шлях трактористом на одному з місцевих підприємств. Згодом продовжив навчання в Малинському професійно-технічному училищі за спеціальністю тракторист-механік.

У 2001 році одружився, в родині народилось троє діток: син та дві доньки.  В мирному житті деякий час працював на підприємстві «Папір Мал», потім займався  в приватному порядку займався установкою пам’ятників. Намагався бути гарним чоловіком та батьком, але, як  будь-яка звичайна людина мав як плюси, так і мінуси. Часом припускався помилок, про які потім дуже шкодував.

З початком повномасштабного російського  вторгнення Андрій Володимирович переосмислив своє життя та прийняв тверде рішення стати на захист рідної держави.  

До лав збройних Сил України був зарахований 4 грудня 2024 року. Спочатку перебував на навчаннях в Запорізькій області,  а потім ніс військову службу  на посаді радіотелефоніста 3-го штурмового спеціалізованого відділення  1-ї штурмової  спеціалізованої роти «Шквал» однієї з військових частин.

Сумлінно ніс військову службу, був небайдужий до долі власної країни та майбутнього своїх рідних.

12 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Андрій Виговський загинув внаслідок ураження ворожого fpv-дрона. Рідні згадують, що від першого дня служби до моменту загибелі проявляв мужність, відданість і справжню вмотивованість для наближення перемоги.

Поховано Захисника на Алеї Героїв нового міського кладовища, поруч з іншими військовослужбовцями, які відділи своє життя за Україну.

Світлий спомин про Андрія Виговського завжди житиме в серцях всіх, хто його любив та знав!