
Контакти
Сейсмічна станція PS-45 входить до складу головного центру спеціального контролю (ГЦСК), де накопичується інформація про землетруси, вибухи метеоритів, падіння літаків, грозові розряди та магнітні бурі.
До його складу входить 7 пунктів спостереження у Житомирській області: «Городок», «Малин», «Кам’яний Брід», «Любар», «Підлуби», «Зелениця», сейсмічна станція PS-45, а також іще шість в інших регіонах. Це «Балта» (Одеська область), «Кам’янець-Подільський» (Хмельницька область), «Ужгород» і «Київ». Ще два раніше розташовувалися у Євпаторії та Севастополі, але до анексії Криму обладнання встигли вивезти і розгорнути аналогічні у Харкові та Полтаві.
У класифікації таких станцій, розміщених по всьому світу, має найменування PS-45 (priemeriesstation), «45» – порядковий її номер у переліку сейсмічних станцій, що становлять первинну мережу.
Фахівці пояснюють таку кількість пунктів на Житомирщині тим, що у її надрах залягають граніти, які є дуже чутливою природною мембраною. Відтак, при встановленні датчиків на різну глибину всі коливання земної поверхні добре фіксуються.
Основне завдання станції PS-45 – реєстрація подій від ядерних випробувань та вибухів. Крім того, вона контролює всю поверхню земної кулі, фіксуючи сигнали про природні (землетруси, вулкани) та техногенні події (наприклад, вибухи на кар’єрах).
Малинська сейсмічна станція знаходиться в лісі неподалік Ворсівки. Об’єкт перебуває під землею на глибині 38 метрів. Туди ведуть 185 сходинок, подолавши які, можна опинитися перед масивними металевими дверима. За ними розташоване приміщення, де знаходиться багато складного електронного обладнання.
<Сейсмічну станцію почали будувати у 1976 році. Упродовж двох років звели будівлі, приладні споруди та з’єднали ці об’єкти лініями зв’язку з обладнанням для реєстрації сейсмічних хвиль. Після повної технічної комплектації станція запрацювала наприкінці 1979 року.
У радянські часи вона була складовою 68-ї сейсмічної лабораторії, яка входила до Служби спеціального контролю, що слідкувала за ядерними випробуваннями. Відтоді станція працює практично без перерви, за винятком невеликого проміжку часу в 2001-2002 роках, коли там тривала модернізація та заміна обладнання, виготовленого провідними фірмами світу в цій галузі.
Після проголошення Незалежності України керівництво держави взяло курс на перетворення її на миролюбну, без’ядерну державу.
Малинську станцію було включено до первинної мережі Міжнародної системи моніторингу за договором «Про всеосяжну заборону ядерних випробувань» (ДВЗЯВ).
16 грудня 2002 року Тимчасовий технічний секретаріат підготовчої комісії Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань PS-45 офіційно сертифікував PS-45. Згодом був укладений безстроковий контракт на використання української станції для потреб вказаної організації, а представники Головного центру спеціального контролю отримали доступ до продуктів та даних Міжнародного центру даних.