Анастасенко Євгеній Ігорович - учасник російсько-української війни. Солдат, стрілець - номер обслуги 1 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2  аеромобільного батальйону 46-ї десантної штормової бригади.

Народився 18 березня 1986, проживав у селі Різня. У 2002 році закінчив Новороб'ївський НВК.  Після закінчення школи почав працювати в Малинське КСГП.  У 2010 році одружився, затим народилася донька.

Учасник бойових дій із захисту суверенітету та територіальної цілісності України (учасник АТО/ООС) у 2015. По поверненню додому  самостійно виховував доньку,  був батько-одинак, адже дружина померла у лютому 2016 року. Працював у лісі, допоки в Україні не розпочалася повномасштабна війна.

В перші ж дні Євгеній Ігорович знову вступив до лав ЗСУ.  Солдат (стрілець - номер обслуги 1 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти 2  аеромобільного батальйону 46-ї десантної штормової бригади).

Загинув 11 серпня 2022 в районі с. Білогірка Херсонської області в результаті прямого влучання ворожого артилерійського снаряду в окоп. 

Йому назавжди залишиться 36 років.

Звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» (посмертно) присвоєно 16 вересня 2022 року за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Також у 2023 році посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню згідно Указу Президента України №310/2023.