Федоренко Михайло Олександрович – учасник російсько-української війни. Старший солдат, оператор безпілотних літальних апаратів  30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. 

Народився 5 червня 1998 року у місті Малині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у місцевій школі № 2, по закінченню якої продовжив навчання у Малинському лісотехнічному коледжі.  Потім була строкова військова служба у Збройних Силах України.  Після армії Михайло працював в службі охорони торгівельного центру «Епіцентр» у місті Буча.

Лютий  2022 року змінив життя хлопця з мирного на  воєнне – сповнене тривог та небезпек. До лав Захисників України Михайло Федоренко доєднався у лютому 2023 року.  Разом з побратимами із 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького  пройшов бої на Харківському та Донецькому напрямках, обороняв Часів Яр, Кліщіївку, Синьківку, Лиман та Соледар.

Та все ж, всупереч суворим та жорстоким реаліям війни, Михайло складав плани на майбутнє мирне життя. Адже на нього дома чекали батьки, сестра, брат та кохана, з якою планував одружитися  після війни, виховувати  майбутніх дітей, разом мандрувати та побачити світ. На жаль, мріям та планам Захисника не судилося здійснитися.

Клята війна обірвала молоде життя 21 лютого 2025 року. Михайло загинув під час виконання бойового завдання із захисту рідної країни  в районі н.п. Васюківка Бахмутського району Донецької області.  Йому було всього 26 років.

Рідні згадують, що хлопець був щирим, життєрадісним, добрим та  найкращим сином, братом, надійним  другом та побратимом, коханим для дівчини.

Вірять, що тепер Захисник тримає оборону з небес, поруч з іншими Воїнами, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий український  стяг.