Юрій Олександрович Григорович - учасник російсько-української війни.  Солдат протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону 3-ї штурмової бригади.

Народився 13 березня 1984 року в селі Старе Згурівського району Київської області. Влітку 1989 року родина переїхала до села Павлівка Чаплинського району Херсонської області. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут і закінчив Павлівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступеня.

Після закінчення школи відразу переїхав до міста Малин, де проживав та працював. Саме тут він зустрів свою майбутню дружину,  тут народився його син.
Свій трудовий шлях Юрій змушений був розпочати в ранньому віці. Спочатку 11 років пропрацював на ТОВ "Папір-Мал" різальником паперу.  Потім, із 2013 до 2019 року працював в ТОВ "Полісся-2002" оператором на автоматичних та напівавтоматичних лініях у деревообробці. Впродовж 2019–2022 рр. - ТОВ "Юнігран" слюсарем 3 розряду.У 2023–2024 рр. ТОВ "Пісківський завод скловиробів" слюсарем-ремонтником системи зміцнення механічної дільниці.

Січень 2025 року змінив життя з мирного на військове — сповнене тривог і небезпек. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Харківщині, а згодом і на Донецькому напрямку, де клята війна забрала найцінніше — життя.

26 травня 2025 року став найчорнішим днем для  його родини — дружини, сина, матері, сестри. 

Для своєї родини Юрій завжди був надійний, відповідальний, впевнений, цілеспрямований, люблячим чоловіком та справжнім батьком, який завжди був поруч зі своєю сім’єю.

Для друзів та побратимів був добрий, вірний, поруч у важкі часи, з великим серцем. Вистачало часу і на гумор, написання віршів для коханої, відпочинок з родиною та друзями, риболовлю, похід до лісу по гриби. Але, на жаль, все це скінчилося в одну секунду.
Він загинув для того, щоб ми жили! Вічна пам'ять!