Ходимчук Олександр Миколайович  - учасник російсько-української війни. Старший матрос, старший навідник  гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 35-ї окремої бригади морської піхоти.

Народився  21 березня 2003 року у селі Вишів Малинської громади. Закінчив місцеву школу та профтехучилище у Києві, де здобув фах верстатника. Далі пішов на строкову службу, а за 2 місяці до початку великої війни підписав контракт на службу в ЗСУ. З початком повномасштабної війни хлопець  мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю.  В той самий час його сім'я переїхала із Житомирщини на Хмельниччину у селище Понінка.

Олександр служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти, був старшим матросом. Через свою легку вдачу отримав позивний “Актор”.

“Він був дуже енергійний, його всі любили. Навіть якщо йому було погано, він цього не показував, всіх смішив. Казав, що треба постійно посміхатися, тому що коли ти посміхаєшся, то все добре, а коли ходиш засмучений, то все йде шкереберть”, —  згадує дівчина бійця Любов Леонідова.

Повномасштабну війну військовий із побратимами зустрів у селищі Сарата на Одещині. Згодом бійців відправили на оборону Миколаївщини — там у боях він отримав три контузії й близько місяця провів на лікуванні. 

3 серпня 2023 року Олександра передислокували під Старомайорське на Донеччині. Вже за 5 днів — 8 серпня — Олександр Ходимчук  загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Він був молодим та радісним, мав багато планів та мрій на майбутнє, та не судилося.

У полеглого бійця залишились батьки та троє неповнолітніх братів.

Поховали Олександра Ходимчука 17 серпня 2023 року у селі Понінка, на Хмельниччині.

Йому було лише 21 рік…