Опанасенко Валентин Сергійович - учасник російсько-українскої війни. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.

Народився  6 січня 1974 року у селі Любовичі, де і  надалі постійно проживав.  У 1989 році  закінчив Любовицьку  середню школу.  Затим вступив до СПТУ-16 міста Києва  на спеціальність "столяр". Після навчання став до лав Збройних Сил. Ніс  строкову службу з 25.06.1992 по 24.06.1994 року.

 По поверненню додому працював у Києві з 1994 по 1996 рік столярем.1 жовтня 1994 року  одружився. 24 серпня 1995 народилася донька. Весь вільний  від роботи час присвячував доньці та дружині. А у 1996 влаштувався на машинобудівний завод «Артем» філія №1, аби бути ближче до дому та сім’ї.

Ще з молодих років дуже захоплювався рибалкою, любов до чого проніс усе своє життя. У 2020 році став дідусем. Своєму онучкові віддавав всю свою любов та турботу. Проживав у Любовичах з дружиною, займався господарством аж до початку повномасштабного вторгнення.

24 лютого 2022 року став на захист України, приєднався до лав ЗСУ. Отримав звання старший солдат, воював до останнього подиху, аж поки ворожий обстріл не забрав його у дружини, доньки, онука. 29 травня 2022 року після отриманого поранення загинув у н.п. Новолуганське Донецької області.

Йому назавжди залишиться 48 років.

Звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» (посмертно) присвоєно 16 вересня 2022 року за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Згідно Указу Президента України посмертно нагороджений Орденом "За мужність" ІІІ ступеню.