Романчук Богдан Володимирович - учасник російсько-української війни. Солдат, командир відділення десантно-штурмової бригади.

Народився 8 вересня 1987 р. У селі Лісниче, Бершадського району, Вінницької області, де і закінчив місцеву школу. Затим вступив до Бершадського училища. Зважаючи на важкі обставини у сім'ї так і не закінчив навчання, адже вирішив працювати, аби допомогти матері ставити на ноги молодших дітей - брата та сестер. Довгий час працював на різних підприємствах у Вінницькій області та м. Києві. За іронією долі потрапив до міста Малин, де працював на місцевій меблевій фабриці, м'ясному комбінаті, пилорамі в с. Нові Вороб'ї. У 2021 р. одружився, в шлюбі народились дві донечки. Обожнював риболовлю та готувати, навіть під час бойових дій, перебуваючи у самому пеклі війни, завжди готував побратимам щось смачненьке.

З початком повномасштабного російського вторгнення три дні провів під військоматом, маючи величезне бажання стати на захист Батьківщини. У січні 2024 р. був мобілізований до лав ЗСУ. Вірний своїй Батьківщині, відповідальний та наполегливий - згадують про нього побратими.  4 вересня 2024 р. в результаті поранень несумісних з життям, отриманих під час виконання бойового завдання та стрілецького бою з противником,  Богдан Романчук загинув поблизу населеного пункту Олександрівка, Кореневського району, Курської області, російської федерації.

Рідні згадують: "Втрата Богдан кровоточить болючою раною в наших  серцях. Так багато мрій і прагнень він не встиг втілити в життя... Не встиг насолодитися батьківством... Ще так багато хорошого міг би зробити... В нашій пам'яті він завжди залишиться добрим, щирим, люблячим, працьовитим, у будь-який час готовим прийти на допомогу".

Його не дочекались мама, тато, дружина, дві маленькі донечки і син, дві сестри і брат.

Похований Богдан Володимирович на новому Городищанському кладовищі м. Малина.

Згідно рішення Малинської міської ради від 13 грудня 2024 року № 1382 посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади».