Романенко Михайло Олександрович - учасник російсько-української війни. Молодший сержант, командир відділення одного зі стрілецьких батальйонів 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Констянтина Острозького.
Народився 1 жовтня 1994 року на Житомирщині в селі Іванівка Малинського району. Освіту отримав у місцевій ЗОШ, потім (після закінчення 9 класу) вступив до Київського вищого професійного училища деревообробки на професію "столяр".  У навчанні виявляв успіхи, тож  вирішив отримати також спеціальність "майстер-технолог по дерев'яних виробах". Дана професія була йому дійсно до душі.  У  рідному селі  Іванівка досі згадують Михайла теплим словом,  дивлячись на дерев'яні вироби зроблені його руками. 

У 2015 був призваний на строкову військову службу, затим ще 3 місяці перебував у зоні АТО/ООС.

Після демобілізації спочатку поїхав працювати за кордон, а повернувшись влаштувався на ПрАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" в Малині. Робота йому дуже подобалася, неодноразово Михайла відправляли на навчання для підвищення кваліфікації у Швейцарію. Колеги пам'ятають  його як відповідального та сумлінного працівника, гарного  та щирого друга.  

У серпні 2020 року одружився. Спільно з дружиною проживав у Малині,  невдовзі  народилася донька - копія тата, яку Михайло дуже любив. Попереду було ще дуже багато задумів, які Михайло планував втілити у життя.

Та повномасштабне вторгнення все змінило в одну мить. З перших днів Михайло  Олександрович  став на захист України, потрапивши до 30 ОМБ імені князя Констянтина Острозького, де перебував на посаді командира відділення. Разом зі своїми побратимами пліч-о-пліч пройшли саме "пекло"  війни: Бахмут, Ізюм, Миколаївська обл. 

За особисту мужність та відвагу у серпні 2022 року був нагороджений нагрудним знаком Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України "За службу та звитягу" ІІІ ступеню.

На жаль, війна обірвала життя Героя 6 лютого 2023 року поблизу н.п. Червона Гора Донецької області під час ближніх боїв з ворогами.

Йому назавжди залишиться 28 років.

"Михайло з честю та гідністю виконав свій обов'язок, захищав нас до останнього подиху, залишився вірним другом своїм побратимам, коханим чоловіком своїй дружині, найкращим батьком донечці  та незамінним сином для батьків. Він дуже любив свою Батьківщину  і віддав за неї найцінніше - своє життя" - згадують рідні Михайла Олександровича.

Звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» (посмертно) присвоєно  20 березня 2023 року за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Згідно Указу Президента України посмертно нагороджений  Орденом "За Мужність" ІІІ ступеню.