Семенюк Віталій Григорович — учасник російсько-української війни. Старший лейтенант, командир розвідувальної роти однієї з військових частин, відзначився в боях проти ворога на Ізюмському напрямку у 2022 році.

Народився 17 січня 1970 року в м. Летичів Хмельницької області в сім'ї викладачів дитячої музичної школи. У вересні 1971 року родина Семенюків переїхала до смт Гранітного,  Малинського району Житомирскої області.

Рідні згадують, що Віталій  Семенюк зростав дуже здібною дитиною. Читати почав у 2,5 роки. До Гранітнянської школи пішов у 1976 році. Вчився на відмінно, був активним учасником всіх шкільних заходів. Неодноразово був учасником і переможцем обасних і республіканських предметних олімпіад з історії, фізики, математики та хімії. У 1985 році закінчив з відзнакою повний курс Малинської дитячої музичної школи по класу баяна. Закінчив Малинську ЗОШ № 1 з срібною медаллю у 1986 році.

З дитинства мріяв стати військовим, але в 16 років до військового училища не приймали. Щоб не гаяти час, Віталій у 1986 році вступив до Київського автодорожнього інституту (нині Національний трансортний університет). Незважаючі на відмінні успіхи в навчанні, через рік таки, вступає у Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе (нині ліквідоване), яке закінчив з відзнакою. Був направлений на службу до військової частини в смт Чорноморське, Комінтернівського району, Одеської області.  Військову службу  завершив у 1992 році.

На початку 1993 року одружився і виїхав з родиною до м. Генічеськ Херсонської області, де розпочав свою трудову діяльність на посаді комерційного директора в концерні «Арабат». З Вересня 1993 року працював в Генічеському ВРУ №27 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.

З метою одержання другої вищої освіти 1994 році вступає до Державного інституту післядипломної освіти ІПП України за спеціальністю: «Практична психологія» в м. Донецьк. Успішно закінчує навчання у 1996 році. У лютому 1996 рокі розпочав службу в Державній Податковій адміністрації на посаді середнього начального складу в м. Малин, і м. Житомир. Прослужив 7,5 років.

З 1999 по 2002 рік здобував третю вищу освіту у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана за спеціальністю: «Економіка підприємства ( банківська справа)». З 2003 по 2007 рр. працював на керівних псадах: в ООО «Агрос», ТОВ «Рибні промислові технології»,ТОВ «Комененергосервіс». Із 2007 року працював головним спеціалістом відділу житлово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради, у 2011-2014 рр.  вже займав посаду начальника управління. 

З 2016 року працював директором у товаристві з обмеженою відповідальністю «СВІТ-КОНСАЛТ»  і, по сумісництву, директором ТОВ «НОВО-КОН».

З перших днів повномаштабного вторгнення  росії Віталій Григорович став на захист України до лав ЗСУ. Був командиром однієї із розвідувальних рот. Відзначився в боях проти ворога на Ізюмському напрямку у 2022 році, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілесності України; вірність військовій присязі».

Життя захисника обірвалось 17 березня 2022 року поблизу села Топольське, що в Ізюмському районі, Харківської області. Понад рік офіційно вважався безвісти зниклим і його пошуки тривали довгий час. Похований на кладовищі с. Українка, Малинської територіальної громади, Коростенського району, Житомирської області.

У  травні 2024 року рідні Віталія Григоровича отримали орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня, яким військового було нагороджено посмертно згідно Указу Президента України.