Шкіра Сергій Миколайович — учасник російсько-української війни. Старший солдат, механік-водій групи дорожньої техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.

Народився 24 березня 1980 року в місті Малин Житомирської області. Життя з самого початку випробовувало його на міцність — батько загинув за трагічних обставин ще до народження Сергія. Хлопця виховували мама, дідусь Володимир та бабуся Люда, які мешкали в районі паперової фабрики. Саме там минули його дитинство і юність — серед турботливої родини, з теплом у серці та першим усвідомленням важливості праці, чесності й людяності.

Навчався у загальноосвітній школі №4. Після 9 класу вирішив здобути професію в Малинському професійно-технічному училищі №36.

Маючи рішучий характер і щире серце, 2 червня 1998 року Сергій став до лав Збройних Сил України, проходив строкову службу в місті Вінниця. У мирному житті працював на різних підприємствах: ТзОВ «Папір-Мал», мережі АЗК «ОККО», ТОВ «Юнігран». Його колеги й знайомі відзначали надзвичайну працелюбність, майстерність і просту людську порядність. Кажуть, мав «золоті руки» — працював без страху, допомагав без вагань. Він не цурався будь-якої роботи, ніколи не відмовляв у допомозі.

Любив риболовлю та прогулянки на природі — там знаходив душевну рівновагу, спокій і натхнення. Від першого шлюбу мав двох дітей — сина і доньку. Попри розлучення, Сергій залишався присутнім у житті дітей, підтримував їх, пишався кожним кроком і перемогою, завжди знаходив для них час, щиру пораду й батьківське плече.

Працюючи на ТОВ "Юнігран",  Сергій познайомився зі своєю другою дружиною та розпочав нову сторінку свого життя. Вони мали багато спільних планів і мрій, підтримували одне одного в складний час війни, вірили в краще майбутнє після Перемоги.

Для Сергія війна почалася 27 лютого 2022 року. Без вагань став на захист Батьківщини. Проходив службу як механік-водій групи дорожньої техніки групи інженерного забезпечення. Спочатку служив у 12 полку підтримки, а потім в 31 ОМБр. Брав участь у небезпечних операціях — серед яких розмінування Ірпеня, Бучі, Гостомеля, робота на КПП «Три Сестри», на Краматорському напрямку… Він ніс свій військовий обов’язок з гідністю та мужністю, ставши щитом для мільйонів.

1 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання, Сергій загинув смертю героя поблизу Зеленого Поля на Донеччині.

За  вагомі особисті заслуги  при виконанні бойових завдань із захисту Вітчизни поданий до нагородження Хрестом доблесті - відзнакою Міністерства оборони України. Указ про нагородження № 835  було підписано Міністром оборони 21.06.2025 , на жаль, вже після загибелі Героя.  Тож  представники в/ч передали нагороду Сергія Миколайовича його дружині.

Життя Сергія Шкіри — це приклад справжнього чоловіка, сина, батька, друга й воїна. Він залишив по собі добру пам’ять у серцях рідних, друзів, побратимів. Його подвиг назавжди вписаний в історію України.

Вічна пам’ять і слава Герою!