Ткаченко Сергій Євгенович — учасник російсько-української війни, майор, офіцер місцевого відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС у 2015–2016 роках.

Народився 6 липня 1968 року в селі Гута-Логанівська Малинського району. З 1975 по 1983 рік навчався у Горинській восьмирічній школі, а з 1983 по 1985 — у Малинській середній школі № 1. Після закінчення школи проходив строкову військову службу.

З 1987 по 1991 рік навчався у Вольському вищому військовому училищі тилу за спеціальністю "командно-тактичне продовольче забезпечення військ". У 1989 році, ще під час навчання, одружився. У сім'ї народилися дві доньки — у 1990 та 1999 роках.

З 1991 по 1999 рік проходив службу в Збройних Силах України, обіймаючи посади начальника продовольчої служби. У період з 2005 по 2015 рік працював оператором виробничої дільниці на ДП "ВМІК".

У 2015 році був мобілізований до лав Збройних Сил України, де служив на посадах начальника продовольчої служби, заступника командира частини з тилу та начальника тилу. З липня 2015 по липень 2016 року брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС.

Після демобілізації у 2016 році повернувся до праці на ДП "ВМІК".

24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Сергій Ткаченко знову був призваний на службу. Він виконував обов’язки офіцера 3-го відділу Коростенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У липні 2023 року був звільнений у запас через інвалідність дружини.

Життя Сергія Євгеновича обірвалося 13 грудня 2023 року.

Рідні згадують його як відповідального та професійного військовослужбовця. За час служби він був нагороджений численними відзнаками та медалями за сумлінне виконання обов'язків, зокрема: "За участь в антитерористичній операції", "За жертовність та любов до України", "15 років сумлінної служби", "Ветеран війни — учасник бойових дій".