Вишневський Владислав Григорович - учасник російсько-української війни. Солдат.

Народився в м. Малині  1 листопада 1998 року. Зростав кмітливим, розумним, добре фізично розвиненим хлопчиком. Відвідував дитячий садочок «Теремок», а потім вчився в школі №3. Вчився добре. Особливо любив свою вчительку початкових класів (тепер покійну) Друзяк Євгенію Олександрівну.

Коли пішов до середньої школи, то також почав відвідувати і спортивну школу, ходив на вільну боротьбу. Тренер виховав у Владислава витримку, силу волі, стійкість, наполегливість, дисциплінованість. Мав непогані здобутки: золоті і срібні медалі в змаганнях. Були і програші, але він не розчаровувався. Загалом займався вільною боротьбою 10 років.

Після закінчення 9-річного навчання в школі, вступив до Малинського лісотехнічного коледжу на факультет Мисливське господарство.

Після закінчення  була строкова військова служба у Національній гвардії. Служив у м. Львові, а потім в м. Ужгород.

До служби в армії працював в м. Вишневому, Київської обл., помічником менеджера в «Фоззі».

Повернувшись, вирішив поїхати до Польщі, працювати на будівництві. Пропрацював 3 місяці, а потім почалася  повномасштабна війна. Як відданий патріот своєї Батьківщини та люблячий син і брат, Владислав не міг змиритись, що його рідні знаходяться під обстрілами окупантів, тож в кінці лютого повернувся до України та  добровольцем  пішов до військомату. Вже у квітні 2022 року його призвали до учбової частини в м. Києві.

З 25 липня  - служба у 5-му окремому штурмовому полку (зараз 5ОШБр), участь у бойових діях  на Бахмутському напрямку м. Краматорськ, як старший гранатометник.

Мав 5 контузій, поранення (12 осколків) отриманих в бою під Кліщіїівкою 09.02.2023 року.

З 25.07.22-09.02.23 рр.  постійний учасник бойових дій на «нулі».

Йому  ще стільки всього зробити та спланувати, але не судилося. На превеликий жаль, смерть наздогнала Героя у Києві 24 липня 2023р.

Владиславу навіки 24 роки...