Ярошевич Олександр Миколайович -  учасник російсько-української війни. Старший солдат, навідник-оператор механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.

Народився 17 червня 1981 року у місті Чорнобиль Київської області. Родина проживала у селі Лелів до квітня 1986 року. У зв'язку з аварією на ЧАЕС, родині довелося залишити все та переїхати до села Недашки Малинського району.

У 1987 році Олександр пішов до 1 класу місцевої школи. По закінченню 9 класів  розпочав свій трудовий шлях у місцевому колгоспі.

У 2001 році був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України, служив у танкових військах.

У 2003 році Олександр одружується. У шлюбі народжується троє доньок, яких він надзвичайно любив і задля яких був готовий на все.

У мирному житті працював в охороні при банку "Україна".

У 2014 році з  початком російської військової агресії знову був мобілізований. Учасник бойових дій із захисту суверенітету та незалежності України (АТО/ООС). Безпосередньо бав участь у бойових діях під Іловайськом у серпні 2014 року.

Повернувшись з АТО Олександр Миколайович працював на склозаводі до початку повномасштабного вторгнення, з найперших днів якого знову став на захист рідної землі до лав ЗСУ. Був командиром БМП, навідником-оператором механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.

11 лютого 2023 року під час штурмових дій поблизу н.п.Червона Гора Донецької області  звязок із Олександром обірвався. До грудня 2023 року вважався безвісти зниклим. Згідно рішення суду визнаний загиблим  при захисті волі та незалежності України.