Задорожній Віктор Олександрович  - учасник російсько-української війни. Старший  солдат, старший механік-водій механізованого відділення механізованого батальйону механізованого взводу механізованої роти однієї з військових частин.

Народився 20 листопада 2001 року у місті Малин Житомирської області. Проживав в селі Нянівка разом з опікунами дідусем та бабусею, адже рано втратив батьків. Також разом з ним проживали його брати та сестри.

Навчався в Іванівській ЗОШ l-ll ступеня, любив навчатися та читати книги.

У 2016 році пішов навчатися до Малинського професійного ліцею, де здобув освіту за спеціальністю «Тракторист-машиніст». Після закінчення ліцею, добровільно підписав контракт від 11 серпня 2020 року та став на захист  України в лавах ЗСУ.

Служив у лавах 1-ї окремої танкової Сіверської бригади на посаді механіка-водія механізованого відділення, механізованого батальйону, механізованого взводу, механізованої роти військової частини. Виконував бойові завдання зі звільнення міста Чернігів та Донецької, Луганської, Запорізької областей. Звання «Старший солдат», позивний «Таксистік». За особисту мужність та відвагу згідно з Указом Президента України був нагороджений Орденом за мужність ІII-ого ступеня.

Загинув 21.07.2023 року у селі Мала Токмачка  Пологівського району, Запорізької області. Довгий час вважався безвісти зниклим.  Офіційне підтвердження загибелі Віктора його рідні отримали 20 листопада 2023 року, в день його народження.

Йому було лише 21... Юний, веселий, красивий хлопчина - саме таким він залишиться в пам’яті всіх, хто його знав.