Зайдліч Максим Віталійович  - учасник російсько-української війни. Солдат, водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 2 стрілецького батальйону 92 окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка.

Народився 26 травня 1980 року у місті Малин Житомирської області. Батьки  - уродженці селища Гранітне Житомирської області. 

У 1982 році родина переїхала до м. Антрацит Луганської області у зв’язку із отриманням батьком розподілу. У 1986 році Максим вступив  до першого класу середньої школи №1 м. Антрацита, яку закінчив – у 1996 році. У 2006 році Максим  вступив до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету на факультет "Економіка підприємств", закінчив – у 2011 році та отримав диплом спеціаліста з питань управління підприємствами. Проживав у м. Харкові та працював на міських підприємствах менеджером із збуту, менеджером із продажу. Одружений, виховував трьох дітей. Любив футбол, волейбол, вболівав за харківський футбольний клуб «Металіст», луганський клуб «Зоря» та київське «Динамо Київ».

У 2008 році батьки повернулися у рідне місто Малин, де проживають і працюють по теперішній час. Із  2015 року Максим перебував на  військовому обліку у Малинсько-Радомишльському військовому комісаріаті.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України Максим Віталійович перевіз родину до батьків у  селище Гранітне, а сам став на захист України.

Спочатку служив у місцевій теробороні с. Новий Мерчик Богодухівського району Харківської області. Активно допомагав волонтерам села та переселенцям, брав участь у охороні правопорядку села. У травні  2022 року став до лав Збройних Сил України. Солдат, водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 2 стрілецького батальйону 92 окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка.

Рідні згадують, що Максим був мужній, цілеспрямований, рішучий – у справах та добрий, чуйний, люблячий - для родини. Справжній патріот України!

Загинув 10 жовтня 2022 року у бою за Батьківщину біля м. Куп’янськ Харківської області під час виконання бойового завдання та захищаючи волю та незалежність України.

Похований на кладовищі села Українка.

Звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» (посмертно) присвоєно  11 листопада 2022 року за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Згідно Указу Президента України посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню.

Відзначений церковною нагородою «За жертовність і любов до України» (посмертно).