Коростенське районне управління ГУ Держпродспоживслужби НАГОЛОШУЄ про те, що дотримання вимог біобезпеки – найбільш ефективний захід для уникнення зараження поголів’я грипом птиці.

Враховуючи ускладнення епізоотичної ситуації з грипу птиці рекомендуємо громадянам, які утримують курей, гусей, качок, індиків, перепелів, голубів, фазанів та інших птахів, щоб мінімізувати ризик занесення грипу птиці в особисті домогосподарства дотримуватись таких обов’язкових заходів:

• птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
• не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
• не допускати контакту домашньої птиці з дикою птицею, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов'язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші) та особливо з дикою перелітною птицею;
• проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
• утримувати різні види птахів окремо;
• здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
• не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
• проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
• дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею;
• при підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини.

Грип птиці — висококонтагіозне вірусне захворювання птиці, яке у диких птахів може протікати безсимптомно, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг, що характеризується ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту та загибель. Існує ризик передачі хвороби людині.

Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками та природним резервуаром інфекції.

Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал (господарі), комахи, пухоїди, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.

Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птахів, які перехворіли, триває 2-3 місяці та більше.

Як розпізнати?

Клінічні ознаки у курей різноманітні: від слабовиражених - до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді. Хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці сягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, синюшністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання.

У бройлерів клінічні ознаки менше виражені, ніж у інших видів і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.

У індиків, залежно від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб, відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з'являються бронхіальні хрипи і крепітація в легенях, глухий, болючий кашель, синусити, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.

У каченят, хворих на грип, спостерігаються слабкість, пригнічення, сльозотеча, часткова або повна відмова від корму, приступи судом, після яких каченята гинуть. Часто настають паралічі шиї, кінцівок, крил. Загибель каченят досягає 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.

У гусей, заражених вірусами пташиного грипу, спостерігаються відсутність апетиту, ознаки депресії, пронос, набряк очних пазух. У гусенят проявляються ознаки ураження нервової системи.

У фазанів, перепілок і цесарок хвороба може перебігати з ознаками ураження дихальної системи і шлунково-кишкового тракту.

З метою недопущення поширення збудника грипу птиці необхідно вжити заходи з ліквідації осередку захворювання. При виявленні перших ознак захворювання чи незвичної поведінки птиці, особливо у випадку масової загибелі домашньої чи дикої птиці, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем виявлення такої птиці.