Бурляй Віктор Миколайович - учасник російсько-української війни. Солдат, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
Народився 29 травня 1973 у селі Старі Вороб’ї. Рано залишився без батьків, тож його   забрав на виховання дядько до міста Ірпінь, де і пройшли дитячі та юнацькі роки Віктора. Там він ходив  до школи, а після 9 класів здобув професію «електрозварювальника». 
По завершенню навчання повернувся до рідного села Старі Вороб’ї, де працював за спеціальністю у місцевому господарстві. Потім була строкова служба у Збройних Силах України.
У 2000-х роках зустрів свою долю та переїхав до Малина. Разом з цивільною дружиною придбав будинок, де  проходили їх спільні роки життя наповнені поваги, взаєморозуміння та  підтримки.
У мирному житті Віктор Миколайович займався столярною справою, будівельними роботами. Мав, як кажуть, «золоті руки» -  не цурався роботи і завжди був готовий прийти на допомогу. Спокійний, добрий, відкритий та товариський, а ще завзятий грибник – саме таким згадують Віктора його рідні та знайомі.  Ще багато всього планував і мріяв, але повномасштабне російське вторгнення на Україну перекреслило все заплановане.
До лав Збройних Сил України був мобілізований у вересні 2024 року  і майже відразу потрапив на один із важких напрямків - Харківський. Був кулеметником стрілецького відділення однієї з військових частин.  25 листопада 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області.
Похований на Городищанському кладовищі міста Малин.

Рішенням Малинської міської ради від 13 грудня 2024 року № 1382  Віктору Бурляю посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади».