Напередодні цієї дати керівництво громади та ветерани, учасники бойових дій, поклали квіти до пам’ятника загиблим воїнам-афганцям на знак вшанування пам’яті наших земляків та всіх військовослужбовців, які загинули на територіях інших держав.

Згадаймо ж сьогодні наших полеглих земляків, які загинули в горах Афгану:

Олександра Чернишевича,

Віктора Мирутенка та

Володимира Кучевського з Малина,

Всеволода Лазуку з Устинівки,

Миколу Бобика з Липлян (нині Чоповицька громада).

Ці хлопці не мали вибору. Вони були змушені виконувати наказ, як і тисячі інших українських юнаків, яких відправляли до пекла Афганістану.

Загалом з 1979 по 1989 роки у тій чужій війні загинули понад 3 тисячі українців, ще понад 8 тисяч отримали поранення та інвалідність.

Вічна память полеглим!

Сьогодні, коли українські воїни боронять свою країну від російської агресії, події тієї давньої війни перегукуються з нашим сьогоденням. Тоді українці воювали далеко від дому, виконуючи наказ. Тепер вони стоять за право жити вільно на своїй землі.

І наша шана до полеглих воїнів минулого має перетворюватися на підтримку й вдячність героям, які захищають нас сьогодні.

Слава всім, хто боронить Україну!

Слава Україні!