Краснобокий Віктор Михайлович

Краснобокий Віктор Михайлович – учасник російсько-української війни, солдат.
Народився 16 березня 1972 року в селі Пекарщина Черняхівського району.
З юних років Віктор був працьовитим і відповідальним. Здобув фах будівельника в одному з навчальних закладів Житомира. У 22 роки його життєва дорога привела на Малинщину.
У мирному житті працював будівельником, сантехніком, майстром, якому довіряли. Для колег і друзів він залишився добрим, спокійним, уважним і справедливим. Поруч із ним було тихо й надійно.
Коли в лютому 2022 року війна прийшла на українську землю, Віктор не залишився осторонь. Разом із братом дружини він став на захист Батьківщини. У Збройних Силах України перебував на посаді кулеметника механізованого відділення механізованого батальйону однієї з військових частин. За час служби пройшов найважчі ділянки фронту, де мужньо та без вагань захищав незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Війна залишила на його тілі сліди — поранення, операції, тривале лікування. За мужність і самопожертву він був нагороджений відзнакою «Кров за Україну». Попри біль і втому після поранень, повернувся до строю.
У серпні 2025 року поблизу населеного пункту Нова Полтавка під час ворожого артилерійського обстрілу отримав тяжкі поранення. Його було госпіталізовано. Розпочалася довга й виснажлива боротьба за життя — операція за операцією, день за днем.
31 січня 2026 року в госпіталі міста Івано-Франківськ серце Віктора Михайловича зупинилося назавжди.
Похований на Чеському кладовищі.